Jesteś tutaj: HomeMagazynУкраїнська моваУ 19 столітті у Росії все ще існувало рабство. Чи проявляється це в наші дні?

У 19 столітті у Росії все ще існувало рабство. Чи проявляється це в наші дні?

Napisane przez  Ł.R. Opublikowano w Українська мова piątek, 29 kwiecień 2022 10:22

“Система кріпосного права придушувала всі форми свободи і могла функціонувати лише за умов постійного насильства", - пише у своїй книзі "Кріпосна Росія" доктор Борис Керженцев із Московського університету. Pекламування російської книги, коли Європа обурена звірством росіян на Україні, через кілька днів після розкриття жахливих подій у Бучі, може здатися недоречним, але оскільки вона показує історичний менталітет росіян - є актуальним чтиво нашого сьогодення.

 

 

Книга Бориса Керженцева - це самобичування росіян за часи панування кріпосницького права. Багато поганого можна сказати і про кріпацтво в Польщі, але в Росії до своїх громадян ставилися надзвичайно жорстоко. Кріпацтво було скасовано в Російській імперії тільки в другій половині XIX століття, на той час близько 3 мільйонів громадян були рабами, з якими поміщики могли робити все, що хотіли, наприклад, програвали в карти - люди були живим товаром, яким торгують на базарах - говорить автор книги.

 

"Незважаючи на те, що збереження існуючого порядку загрожувало повним крахом режиму та державної системи, поміщицьке дворянство люто дотримувалося кріпосного права", - пише Керженцев про те, як інтереси поміщиків суперечили інтересам держави, - "Система кріпосного права придушувала будь-який прояв свободи і могла функціонувати лише за умов постійного насильства".

 

Події початку 20-го століття, а саме більшовицької революції і терору, який вона принесла, і про які автор спеціально не згадує у своїй книзі, були наслідком багатовікового ставлення до громадян, як до рабів.

 

На початку книги автор розповідає, що російська імператриця Катерина усвідомлювала, що повсюдне поневолення суспільства призведе до краху імперії, але не могла провести жодних реформ - Катерина ставала свідком соціального безсилля, яке загрожувало розпадом держави, яку вона хотіла передати своїм онукам. Але вона не могла зупинити смертельний розвиток хвороби.

 

Книга переповнена різними прикладами, які зображують російське дворянство у темному світлі, як через призмат неграмотності, та і через відсутність дотримання приватних границь зі своїми рабами. Автор пише, що землевласники навіть могли визначати, на кому одружиться той чи інший раб, керуючись лише своїм прагматизмом - вважалося, що одружені раби менш агресивні і надійніші. У книзі представлений приклад графа Аракчеєва, який регулярно зривався на своєму архітекторі Семенові, випускнику Академії мистецтв, який вважався "великим майстром". Доля талановитих рабів була тяжкою оскільки вони часто отримували можливість здобути освіту, бо господарі хотіли мати у своїх маєтках, наприклад, обдарованих музикантів, але тоді замість належної поваги їх доводили до депресивних станів, які навіть закінчувалися самогубствами. Підсумовуючи, можна сказати, що Керженцев представляє російських дворян, що становили еліту російської імперії, вкрай примітивними людьми.

 

 

У Польщі прем'єра книги "Кріпосна Росія" відбулася у жовтні 2021 року, тобто напередодні війни в Україні, але зараз, після цієї російської агресії вона здається, ще більш своєчасною та актуальною. Сьогодні російське суспільство також слід вважати поневоленим; на протязі кількох тижнів його життя погіршилося внаслідок західних санкцій, але, за опитуваннями громадської думки, більшість росіян підтримують цю злочинну політику, що свідчить про примітивність образу російського суспільства. Росії, тим часом, загрожує серйозна економічна стагнація. Виникає питання, чи не пов'язана така поведінка росіян з епохою кріпосного права

 

“Без об'єктивного уявлення, чим насправді було кріпацтво, ми не можемо зрозуміти наше минуле", - таким висловлюванням закінчує Борис Керженцев свою книгу, адресовану до росіян. Проте сьогодні в Росії, ймовірно, немає клімату для такого самоаналізу, необхідність якого ми у Європі вже помічаємо, бачачи, як росіяни зневажають усі можливі норми.

 

 

Книжка видана у Польщі видавництвом - Wydawnictwo Poznañskie. (Видавництво Познанське)

 

Warte obejrzenia Ukr

 

 

 

Jan Szopiński- poseł na Sejm RP

W obronie szpitala Biziela w Sejmie